Корвитин

Фармакологическое действие

Кверцетин представляет собой агликон флавоноидного гликозида рутина, входящий в подгруппу флавонолов. Антиоксидантная активность лекарства связана с его возможностью ингибировать перекисное окисление липидов. Препарат способен снижать концентрацию свободных радикалов и токсических продуктов пероксидации. Кверцетин стимулирует каталазную и супероксиддисмутазную систему организма. Противовоспалительные и противоаллергические эффекты связаны со возможностью Корвитина угнетать кальций-АТФазу и синтез лейкотриенов. Препарат подавляет активность гилауронидазы.Противоопухолевое воздействие проявляется благодаря ингибированию фосфорилирования белков, антиоксидантному, проаппоптическому и противопролиферативному эффектам. Оказывает положительное инотропное воздействие на папиллярную мышцу, за счет блокирования активности Na/K-АТФазы. Подавляет тромбогенез путем снижения синтеза тромбоксана В2.Антиаритмическое воздействие проявляется за счет угнетения проаритмогенных лейкотриенов и подавления оксидативного стресса.Кардиопротекторное воздействие проявляется благодаря тому, что препарат стимулирует образование оксида азота, улучшая метаболизм в участке ишемии. Понижает размеры ишемизированного участка. Делает лучше восстановительные процессы после инсульта и инфаркта, восстанавливая микроциркуляцию и кровообращение без выраженных изменений тонуса сосудов.Кверцетин ингибирует активность 5-липоксигеназы и тормозит как следствие синтез лейкотриенов, что проявляется противовоспалительным действием. Кверцетин способен повышать субпопуляции клеток иммунной системы (фагоцитоза, Т-лимфоцитов, В-лимфоцитов), в результате чего уменьшаются проявления вторичного иммунодефицита.Быстро абсорбируется после парентерального введения. Наибольшая концентрация в крови отмечается спустя 1 минуты. Период полувыведения составляет 0,73±0,03 мин.Длительность фармакологических эффектов связана с метаболитом халконом. Кверцетин имеет стойкую связь с белками крови до 98%. Метаболизм лекарства идет через гепатобилиарную систему. Проникает через ГЭБ. Элиминируется с мочой.

Побочные действия

Препарат отличается высокой безопасностью, с незначительными негативными эффектами. При быстром введении и сочетании с нитратами вероятно развитие снижение артериального давления. В нечастых случаях наблюдаются головокружения, головная боль, дрожь в теле, озноб, онемение языка, повышенная тревожность, беспокойство или общая слабость, звон в ушах.В случае гиперчувствительности развиваются аллергические проявления в виде кожной сыпи, крапивницы, единичные случаи – анафилактический шок. К редким проявлениям относят затрудненное дыхание на фоне болезненности за грудиной и покраснение лица.

Способ применения

Корвитин разводится в 0,9% растворе NaCl. Ввести 15 мл раствора и встряхнуть флакон до растворения порошка. Раствор забирают шприцем и вводят в 50 мл 0,9% NaCl. Острый инфаркт миокарда:1е сутки — инфузия 1 флакона лекарства при госпитализации,и спустя 2 и 12 часов; 2е-3и сутки по 1фл. 2х кратно в сутки;4е-5е сутки – 1 фл. однократно в сутки. Скорость введения – 50 мл ввести за 15-20 минут.Острый инсульт:1е сутки — инфузия 1 фл. сразу при госпитализации, спустя 2 и 12 часов; 2е-3е сутки – по 1фл. 2х кратно в сутки;4е-10е сутки – 1 фл. однократно в сутки. Скорость введения – 50 мл ввести за 15-20 минут.Хирургическое лечение облитерирующего атеросклероза при реперфузионном синдроме: за 10 мин до снятия зажима с аорты проводят инфузию 1 фл. Корвитина в 150 мл 0,9% NaCl . Повторное введение 1 фл. в таком же разведении проводят спустя 12 часов;2е–5е сутки по 0,25 г 2х кратно в сутки. Скорость введения – 150 мл ввести за 30-40 минут.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Кверцетин, що входить до складу препарату, має властивості модулятора активності різних ферментів, що беруть участь у деградації фосфоліпідів (фосфоліпаз, фосфогеназ, циклооксигеназ), які впливають на вільнорадикальні процеси і відповідають за клітинний біосинтез оксиду азоту, протеїназ. Інгібуюча дія кверцетину на мембранотропні ферменти і, насамперед, на 5-ліпоксигеназу позначається на гальмуванні синтезу лейкотрієнів LTC₄ і LTВ₄. Поряд з цим кверцетин дозозалежно підвищує рівень оксиду азоту в ендотеліальних клітинах, що пояснює його кардіопротекторну дію при ішемічному і реперфузійному ураженнях серця. Препарат має також антиоксидантні та імуномодулюючі властивості, знижує вироблення цитотоксичного супероксид аніона, нормалізує активацію субпопуляційного складу лімфоцитів і знижує рівень їх активації. Гальмуючи продукцію прозапальних цитокінів ІЛ-1b, ІЛ-8, препарат впливає на зменшення об’єму некротизованого міокарда та посилення репаративних процесів.

Захисний механізм дії препарату пов’язаний також із запобіганням збільшення концентрації внутрішньоклітинного кальцію у тромбоцитах і активації агрегації, з гальмуванням процесів тромбогенезу.

Препарат відновлює регіональний кровообіг і мікроциркуляцію без помітних змін тонусу судин, збільшуючи реактивність мікросудин.

Корвітиннормалізує церебральну гемодинаміку при ішемічних ураженнях, зменшує коефіцієнт асиметрії мозкового кровообігу при ішемічному інсульті.

Фармакокінетика. Клінічні дослідження за участю здорових добровольців

Терапевтична ефективність досліджуваного препарату Корвітин обумовлена фармакологічними ефектами кверцетину (вільного, загального, кон’югованого) і його активних метаболітів (вільного, загального і кон’югованого ізорамнетину). Вільний кверцетин впродовж 20 хвилин після введення піддається кон’югації на 32,5 %. Ізорамнетин також піддається кон’югації на 70 % впродовж 25-30 хвилин. Т_max загального і вільного кверцетину – 0,25 години, Т_max вільного ізорамнетину – 0,27 години.

Т_½ вільного кверцетину становить 1,08 години, вільного ізорамнетину – 0,18 години, Т_½ загального кверцетину, кон’югованого кверцетину, загального ізорамнетину, кон’югованого ізорамнетину і сумарної концентрації кверцетину і ізорамнетину значно вище (6,92; 6,90; 4,39; 4,40; 5,80 години). При цьому К_еl кверцетину і його метаболітів показує зворотно пропорційні значення. Найвищий показник С _max зареєстрований у сумарній концентрації кверцетину та ізорамнетину і становить 3870,9 нг/мл, найнижчий показник С_max спостерігався у вільного ізорамнетину (251,6 нг/мл). Після парентерального введення Корвітину досліджуваний препарат виводився з сечею у вигляді кон’югатів кверцетину та ізорамнетину.

Таким чином, ФК-параметрами препарату можна вважати такі:

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій

В комплексі з органічними нітратами корвітинÒ може викликати артеріальну гіпотензію. Одночасне застосування препарату з фібринолітиками призводить до підвищення ефективності тромболітичної терапії.

Не застосовувати як розчинник для препарату КорвітинÒ розчини глюкози, реополіглюкіну та інші розчини.

Препарат застосовується у комбінації з антиангінальними, протиаритмічними, антитромбоцитарними та фібринолітичними засобами.

При застосуванні препарату:

• з препаратами кислоти аскорбінової спостерігається сумація ефектів;
• з нестероїдними протизапальними засобами посилюється протизапальна дія останніх при зниженні ульцерогенної дії;
• з дигоксином – підвищується максимальна концентрація у сироватці крові та загальна площа під кривою «концентрація-час» дигоксину;
• з циклоспорином – підвищується біодоступність та концентрація у крові циклоспорину;
• з паклітакселом – вплив на метаболізм останнього;
• з верапамілом – підвищується біодоступність останнього;
• з тамоксифеном – підвищується біодоступність, знижується метаболізм та виведення останнього.